Вкрила вечір сива пара,
Сіла квочкою – ко-ко.
Нагулялись в полі трави,
Нагуляли молоко.
Вечір в купелі дрімає,
Ніжить парою боки.
Вечір з літепла збирає
Свіжу пінку і вершки.
- Наступний вірш → Наталя Карпенко – Тепле літечко
- Попередній вірш → Наталя Карпенко – Літо тішиться
(Оцінок ще немає)