Серпень дні долічує. Літечко, бувай!
Ми тебе чекаємо нарік, так і знай.
Дні твої, веселчасті, стали на крило.
Нам з тобою, літечко, хороше було!
Ти теплом ділилося з нами до кінця,
Треба тобі, літечко, бігти до кравця.
Бачиш, твоє платтячко стерлося до дір.
Ми тебе так любимо! Літечко, повір,
Ти було нам радістю! Літо для забав …
Серпень тепле літечко в слоїки сховав.
В серці щось ворушиться, пальчиками – шкряб…
Я не буду плакати. Небо плаче… Крап!
- Наступний вірш → Наталя Карпенко – Ти куди, моє сонячне літо
- Попередній вірш → Наталя Карпенко – Що ти смажиш
(Оцінок ще немає)