Наталя Карпенко – Тепле літечко: Вірш

Гуляє тепле літечко у нашому дворі,
За руку водить промені від ранку до зорі.
Хіба гуляє літечко? У нього стільки справ!
А літо усміхається – мій день крилатим став.
Працює тепле літечко! Дивуються зірки:
Ви бачили, як світяться у ягідки боки!
В городі зріють овочі, підвівся красень-кріп,
І проситься на вулицю горох і дядько біб.
Полоще тепле літечко хмаринки у ставку,
Що сохнуть і гойдаються на синьому горбку.
Не спить ніколи літечко, цінує кожну мить,
Де ходить тепле літечко, там радість гомонить.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Карпенко – Тепле літечко":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталя Карпенко – Тепле літечко: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.