В серпня часу замало, серпень кутає дні,
Вже кубельце зіткала осінь їм в пелені.
Скинув сад босоніжки, жовкне перший листок,
Мліють сонячні ніжки, мліє річка й ставок.
- Наступний вірш → Наталя Карпенко – Ти куди, моє сонячне літо
- Попередній вірш → Наталя Карпенко – Що ти смажиш
(Оцінок ще немає)