Такий похмурий вечір нині,
кривавий захід знов мовчить,
і западає тінь в долині,
і вітер з півночі шумить.
А потім прийде ніч-старчиха,
простягне руку під вікно,
і знов присниться далеч тиха,
степів квітчасте полотно.
І битий шлях мені присниться
і під горою, за селом
похилий хрестик і криниця
й Христос з засмученим чолом.
- Наступний вірш → Наталя Лівицька-Холодна – Сім літер, що палають в слові “Україна”
- Попередній вірш → Наталя Лівицька-Холодна – Тим, що там, з нею
(Оцінок ще немає)