Наталя Мазур – Кіборги: Вірш

Ця війна змінила багатьох,
Ця війна змінила Україну.
Кіборги. Донецьк. Аеропорт,
Що перетворився на руїну.

Трупний запах, порох і вогонь,
Смерть приносять гради, міни, танки.
Піт із чорних, випалених скронь…
Глина, гільзи, попіл і уламки…

Та стоять: Дев`ятий, Ворон, Гном,
Абрикос, Богема, Маршал, Цезарь…
А над ними – небо полотном,
А у них життя на вістрі леза.

То чиїсь батьки, брати, сини
З Харкова, і з Києва, зі Львова.
Шахтарі, таксисти… В час війни
Кіборгами стали тимчасово.

Каска, бронник, берці, автомат,
Друг надійний, що прикриє спину.
Доброволець, патріот, солдат,
Наш Герой і гордість України!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (2 оцінок, середнє: 3,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Мазур – Кіборги":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталя Мазур – Кіборги: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.