Наталя Забіла – Барвінок: Вірш

Недавно ще гула метелиця,
Іще лежить в низинах сніг,
А вже барвінку листя стелеться
Зеленим килимом до ніг.
Воно під снігом і під кригою
Всю зиму зелень берегло
І перше стрінуло з відлигою
Весняне сонце і тепло.
Із перемогою і славою
Весна з’являється на світ.
І квітне радістю яскравою
Барвінковий зірчастий цвіт.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Барвінок":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталя Забіла – Барвінок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.