На вербі, на пагіллі,
Білі-білі котики.
Доторкнуться лагідно
Лоскотливим дотиком,
Доторкнуться котики,
Білі, невеличкі,
До руки, до ротика,
До моєї щічки.
Відламаю гілочку,
Гілочку-вербичку,
Та поставлю в пляшечку,
В пляшечку, в водичку,
Щоб листочки-стрілочки
Стали розвиваться
На вербовій гілочці
У моїй кімнатці.
- Наступний вірш → Наталя Забіла – Казка про яблучко, срібну мисочку та сміливу хвору дівчинку
- Попередній вірш → Наталя Забіла – Весна
(Оцінок ще немає)