Ми з дідом коло яблуньок
Ходили день при дні.
І вже поспіли яблучка
Солодкі, запашні.
От якось десять малюків
Повз нас до лісу йшли
І в ручках десять козубків
Усі вони несли.
Сказав дідусь:— Онучку мій,
Поклич-но їх сюди,
Візьми ці десять яблучок
Та всім і поклади!
Ну, я й поклав, як дід сказав,
Зосталось в мене три…
— Що ж ти зробив?
Не наділив Когось із дітвори?
— Було в них десять козубків,
А я ж поклав у СІМ!..
Ти так сказав.
І я не знав,
Що треба класти ВСІМ!
