Наталя Забіла – Дев’ять квоччиних діток: Вірш

Водить квочка
По садочку
Шість дочок і три синочки —
Дев’ять квоччиних діток
Йдуть за нею па ставок.

Вісім ходять по травиці,
А дев’яте — до водиці,
Скік — у воду!
Й через став
Попливло собі уплав…

І не треба дивувати,
Що таке воно, дев’яте,
Бо дев’яте дитинча —
Не курчатко,
А кача!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Дев’ять квоччиних діток":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Наталя Забіла – Дев’ять квоччиних діток: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.