Наталя Забіла – Хороша погода: Вірш

— Чи добра погода? —

Спитала Маринка.
— На синьому небі
Нема ні хмаринки.
Всміхається сонце.
Усе зацвіло.
І ллється у вікна
Весняне тепло.

А люди веселі
Спішать працювати:
Копати городи,
Поля засівати,
Щоб сил набирались
Зернинки малі
У сонцем зігрітій
Вологій землі.

Яскраві кульбабки
На луках розквітли,
Підводять голівки
До сонця і світла.
На луки зелені
Біжить дітвора.
— Хороша погода!
Весела пора!

Дощ іде

Сьогодні за хмари
сховалося сонце.
Краплинки дощу
стукотять у віконце,
і стежить за ними
Маринка сумна:
– Погана погода! –
зітхає вона.

Та квіти і трави,
ковтаючи воду,
шепочуть зраділо:
– Чудова погода!
Ми хочемо пити,
щоб краще рости,
свіжіш зеленіти,
буйніше цвісти!

І в полі зеленім
хвилюються сходи:
– Хороша погода!
Найкраща погода!
Ой дощику, дощику,
лий, поливай,
готуй для людей
золотий урожай!

Вітряно

Розбурханий вітер
по полю гуляє,
лозини та квіти
додолу схиляє.
І крильми махають
старі вітряки:
– Ми любимо вітер,
намелем муки!

Плавці підіймають
на човнику парус:
– Ми з рибної ловлі
вертаємось зараз.
Ти, вітре, міцніш
надимай паруси,
з багатим уловом
наш човен неси!

З веселого вітру
малеча радіє –
пускає до хмар
паперового змія.
І вітер охоче
вступає до гри
і високо змія
несе догори!

Гроза

Від літньої спеки
аж дихати важко.
Прив’янули квіти,
замовкнула пташка.
Спустилась на землю
задушлива мла –
це хмара все небо
кругом облягла.

І блиснула блискавка
з чорної хмари,
і гримнули грому
розкотисті вдари,
і злива линула,
неначе з цебра,
аж ріки побігли
навколо двора!

Гроза пронеслась.
Оживилися квіти.
І дихати легко.
І все – як умите.
Маринка стриба,
як коза-дереза:
– Ну й добра погода!
Хороша гроза!

Випав сніг

Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.

У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.

Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Хороша погода":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталя Забіла – Хороша погода: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.