Наталя Забіла – Кульбабки: Вірш

На леваду я пішла б,
Ціла купа там кульбаб —
Ніби сонечка малі
Посідали на землі.

Я нарвала б тих квіток,
Та сплела б собі вінок,
Щоб і я була в вінку,
Наче квітка на лужку.

Тільки вранці квіти всі
Умиваються в росі,
Росяна травичка —
Змокнуть черевички.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Кульбабки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталя Забіла – Кульбабки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.