Наталя Забіла – Лісова криничка: Вірш

На зеленій галяві,
Де рясна трава,
Дзюркотить криниченька,
Чиста, лісова.

До води схиляються
Квіти запашні.
Камінці поблискують
В темній глибині.

Ми збирали ягоди,
Забрели сюди.
Відпочити в затишку
Сіли край води.

Ходять в лісі шелести,
Дзюркотить вода…
Це казки криниченька
Нам розповіда.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Лісова криничка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталя Забіла – Лісова криничка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.