Маслючок—малючок
в капелюшку темнім —
між соснових колючок
виткнувся з землиці.
І неначебто крізь пліт
з подивом приємним
погляда собі на світ
з-під м’якої глиці.
Ось цвіте в ясній красі
квіточка осіння,
скаче зайчик в соснячок,
лізе жук яскравий…
Ось відбилось у росі
сонячне проміння…
Все це бачить маслючок,
все йому цікаво!
- Наступний вірш → Наталя Забіла – Клубочок
- Попередній вірш → Наталя Забіла – Черепаха