Наталя Забіла – Наша армія: Вірш

Засурмили вранці – рано ватажки.
Били, били в барабани малюки.
Поскликали в дружні лави дітвору.
Ліва, права! Ліва, права! – По двору.

Зараз армії малої ми бійці.
Дерев’яна у нас зброя у руці.
В нас не справжні коні, а дрючки.
І не кулі, а червоні ягідки.

Та усі ми незабаром підростем.
І служити в нашу армію підем.
Станем лавами, рушниці – до ноги!
Отоді вже бережіться, вороги!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Наша армія":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Наталя Забіла – Наша армія: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.