Як зелені списи,
з вогкої землі
виткнулися в лісі
проліски малі.
Я візьму лопату,
в ліс я побіжу,
пролісків багато
в горщик посаджу.
Може, знов навмисно
вернеться зима,
зірве свіже листя,
гілля полама.
І завиє вітром,
снігом як війне,
як заб’ється в вікна,
щоб злякать мене!..
Та в кімнаті в мене
холоду не чуть.
Проліски зелені
в горщику ростуть.
Проліскам блакитним
тепло на вікні —
розкривають квіти
вінчики ясні.
Буду поливати їх,
буду берегти,
щоб на Майське свято
з квітами піти.
(1 оцінок, середнє: 4,00 із 5)