Наталя Забіла – Струмок: Вірш

Біжить по вулиці струмок.
Навколо сніг прив’яв та змок.
— Весна прийшла! Весна прийшла! —
дзвенить, плескочеться струмок.

Чорніє й тане білий сніг.
Густий туман на землю ліг.
Біжить струмок, плющить струмок,
щоб змить останній талий сніг.

І вже відкрита вся земля,
водою вмиті всі поля,
всміхається, вбирається
травою й квітами земля.

Веселі та щасливі ми
весну стрічаєм співами.
Дзвенить струмок, біжить струмок
потоками бурхливими.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Струмок":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Наталя Забіла – Струмок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.