Наталя Забіла – Сиділа раз бабуся: Вірш

(Жарт)

Сиділа раз бабуся
в хатинці край вікна.
Якщо нікуди не пішла,
то й досі там вона.

Сиділа раз бабуся
на лавочці сама.
Якщо ж вона пішла звідтіль,
то там її нема!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Сиділа раз бабуся":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталя Забіла – Сиділа раз бабуся: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.