Вірші класиків > Наталя Забіла: Вірші > Наталя Забіла – Синичка

Наталя Забіла – Синичка: Вірш

Синичка сіла на поміст —
цвірінь, цвірінь, цвірінь! —
і заспівала жартома:
цвірінь, цвірінь, цвірінь!

Насипать солі б їй на хвіст!..
Цвірінь, цвірінь, цвірінь!
Підкравсь —
а пташки вже нема!,
Цвірінь, цвірінь, цвірінь!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Наталя Забіла
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Синичка":

Читати схожі вірші:

  1. Наталя Забіла – Випав сніг
  2. Галина Кирпа – Отака Синичка
  3. Наталя Забіла – Рукавичка
  4. Наталя Забіла – Олівець-малювець
  5. Наталя Забіла – Лисиця та рак
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Наталя Забіла – Синичка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.