Наталя Забіла – Випав сніг: Вірш

Вдягнувшись тепліше,
морозяним ранком
Мариночка вийшла
і стала на ґанку.
– Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
пухнастим та чистим
блискучим сніжком.

У білім убранні
зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
сховались рослини,
щоб їх не дістали
морози страшні,
щоб взимку заснути
й ожить навесні.

Ставаймо на лижі,
сідаймо в санчата,
берімо коньки,
щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Випав сніг":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталя Забіла – Випав сніг: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.