— Де ти бігав, зайчику?
— В темному ліску.
Там знайшов ялиночку,
гарну отаку!
Я ж оту ялиночку
вирубав та взяв
і собі за плеченьки
міцно прив’язав.
Тільки в путь-доріженьку
рушив, поспішив,
як до мене зайчики –
плис із-за кущів.
— Ой, куди ж це, братику,
ти зібрався йти?
Чи не хочеш з нами ти
танці повести?
— Ні, не можу, братики,
прошу, не держіть.
Віднести ялиночку
краще поможіть.
Бо давно вже діточки
ждуть у дитсадку
на рясну ялиночку,
гарну отаку!
От коли вквітчаємо
ми її як слід
та засяють вогники
між зелених віт,—
тут почнуться радощі
для малих діток:
разом з ними зайчики
підуть у танок!
