Наталя Забіла – Золотокудра дівчинка: Вірш

Золотокудра дівчинко,
ходімо разом жить.
Ніколи не посваримось,
а будемо дружить.

Я в лузі вівці пастиму
і гратиму в ріжок.
А ти пектимеш на обід
солодкий пиріжок.

А потім вишиватимеш
шовкові сорочки
і їстимеш медяники,
цукерки та вершки.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталя Забіла – Золотокудра дівчинка":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Наталя Забіла – Золотокудра дівчинка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.