Наум Тихий – Пісенька: Вірш

— Звідки, люди, їдете, відкіля?
— З ярмарку ми їдемо, іздаля.
— Як ярмаркували там, розкажіть,
Що ви продавали там, розкажіть.
— Юні ми года свої продали,
А тоді й середнії віддали,
Сто ковшів пісень іще, та казок,
Та думок нелічено, та думок.
— Ну, а там, на ярмарку, платять як?
Хоч за ціну спродали чи за так?
— Совісно ми правили, в самий раз,
Не ославлять здирцями люди нас.
Дякувати будуть нам, далебі.
— А собі придбали що, а собі?
— Ось… купили сріберні ці шапки,
Ще купили грушові ми ціпки,
Ще — пісень нелічено та казок,
Без розгадки загадок та думок…
А самі ж бо, хлопчики, ви куди?
— Ми туди ж, на ярмарок, ми туди!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наум Тихий – Пісенька":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наум Тихий – Пісенька: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.