Ну, дитино, спатки: Вірш

Ну, дитино, спатки,
Нема дома матки,
Пішла мати на базар
Солі купувати.
Не купила солі,
А купила барана.
А в барана круті роги,
А в дитини чорні брови.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ну, дитино, спатки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ну, дитино, спатки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.