Никанор Онацький – До сусіда по камері: Вірш

Чую: завжди ти крокуєш.
Знаю. Нудьга тебе гризе,
То давай-но поговорим.
Ти знаєш азбуку Морзе?

Гаразд! Стук-стук-стук!
Кажи, як підказує сумління:
За що потрапив ти до рук
Держ – Політ – Управління?

Признайсь, не бійсь – я тут один.
Кажи: шкідник індустріальний
Чи, може, ти громадянин,
Того… не зовсім-то лояльний?

Говориш ні, то хто? Фашист?
Радянських кодексів порушник?
Чи правий лівий ухиліст?
Чи, може, мудрий ти дворушник?

Ну, шовініст-націонал,
Що вів політику подвійну:
Співав інтер-наці-онал,
А дбав за «неньку» самостійну?

Вгадав? Яку призначать кару?
Шовінізм нищиться дощенту,
В тюрмі посидиш років пару.
А ні – зашлють аж до Ташкенту.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Никанор Онацький – До сусіда по камері":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Никанор Онацький – До сусіда по камері: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.