Ой, гаю мій, гаю: Вірш

ОЙ, гаю мій, гаю,
Густий, не прогляну,
Що по тобі, гаю,
І вітер не віє,
І вітер не віє,
Гилля не колише,
Тільки брат до сестри
Часті листи пише:
“Сестро, моя сестро,
Та сестро українко,
Чи привикла, сестро,
Ти на чужині жити.
Ой, хоч не привикла,
Та треба привикати,
Коли породила
Та нещасною мати.
Мати наша, мати,
Де нам тебе взяти?
Малярів наняти,
Матір змалювати,
Поставити матір
На божничок в хаті:
На божничок гляну,
Та матір спом’яну.
Назад обернуся,
Та сльозами заллюся.
На бік оглянуся,
Рукавом утруся,
Вийду за ворота,
Стану, як сирота —
Ніхто не займає,
Бо долі немає.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой, гаю мій, гаю":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ой, гаю мій, гаю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.