Ой, хотя би, Господи, та й повечоріло,
Може, моє серденько та й до мене прийшло…
Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да!
Може, моє серденько та й до мене прийшло.
Та й прийди до мене, до моєї хати,
Стукни під віконце, щоб не чула мати…
Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да!
Стукни під віконце, щоб не чула мати.
А мати почує, та й буде мовчати,
Про своє дитятко нічого сказати…
Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да!
Про своє дитятко нічого сказати.
Спала я й не спала, треба уставати,
Треба уставати, милого питати…
Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да!
Треба уставати, милого питати.
Чи ти, милий, любиш, чи з мене смієшся,
Що ти коло мене, як голубчик в’єшся?
Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да!
Що ти коло мене, як голубчик в’єшся?
А я тебе люблю, ще й любити буду,
І скажу по правді сватать тебе буду…
Ой, рада-рай-та –тір-да-рі-да-рай-да!
І скажу по правді сватать тебе буду!
