Ой, кажуть люди: Вірш

Ой, кажуть люди:
Мій муж не п’є.
Ой, не п’є, не п’є,
З корчми не йде.

Пропив коника вороного,
Пропив коника вороного,
Іде до стайні по другого.

Ой, мила моя, викуп коня,
Ой, мила моя, викуп коня,
Як не викупиш, будеш бита!

Ой, не раз, не два викупляла,
Ой, не раз, не два викупляла,
Проз оконечко утікала,
В вишневім саду ночувала,
В вишневім саду ночувала,
Ранніх пташечок вислухала.

А соловейко “тьох-тьох”, “тьох-тьох”,
А соловейко “тьох-тьох”, “тьох-тьох”,
Котяться сльози, як той горох.
А зозуленька “ку-ку”, “ку-ку”,
А зозуленька “ку-ку”, “ку-ку”,
А я молода терплю муку,
А я молода терплю муку…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой, кажуть люди":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ой, кажуть люди: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.