Ой копала я коріння: Вірш

Ой копала коріння, коріння,
З-під білого каменя,
Гой-я, гой-я-я,
З-під білого каменя.
Ой копала ніч і день, ніч і день,
Викопала, но оден.
Гой-я, гой-я-я,
Викопала, но оден.
Полокала в потоці, в потоці,
Варила го в молоці.
Гой-я, гой-я-я,
Варила го в молоці.
Поставила до жару, до жару,
Кипить корінь помалу.
Гой-я, гой-я-я,
Кипить корінь помалу.
А ще корінь не скипів, не скипів,
А вже милий прилетів.
Гой-я, гой-я-я,
А вже милий прилетів.
Ой чого ж ти прилетів, прилетів,
Як ти мене не схотів?
Гой-я, гой-я-я,
Як ти мене не схотів.
Ой що ж тебе принесло, принесло?
Ой чи човен, чи весло?
Гой-я, гой-я-я,
Ой чи човен, чи весло.
Якби-м тя не хотів, не хотів,
То би-м до тя не летів.
Гой-я, гой-я-я,
То би-м до тя не летів.
Принесла-м ня кобила, кобила,
Щоби-с мене любила.
Гой-я, гой-я-я,
Щоби-с мене любила.
Приніс мене ворон кінь, ворон кінь,
До дівчини на поклін.
Гой-я, гой-я-я,
До дівчини на поклін.
А дівчина із ляку, із ляку
Та й махнула на ріку.
Гой-я, гой-я-я,
Та й махнула на ріку.