Ой люлю, дитино: Вірш

— Ой люлю, дитино,
Куди їдеш?
— По сіно.
— Візьми мене з собою,
То я буду слугою.
А ти будеш сіно класти,
А я буду воли пасти.
Та вилізем на стожечок,
Та сплетемо батожечок,
Та будем волів поганяти,
Та козочку доганяти,
Да козочку доїти,
Наше дитя поїти.
А-а, люлю, дитино!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой люлю, дитино":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ой люлю, дитино: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.