Ой не світи, місяченьку,
Не світи нікому,
Тільки світи миленькому,
Як іде додому! (Двічі)
Світи йому ранесенько
Та й розганяй хмари,
А як же він іншу має,
То й зайди за хмари! (Двічі)
Світив місяць, світив ясний,
Та й зайшов за тини,
А я, бідна, гірко плачу:
Зрадив мене милий! (Двічі)
Або ж мене вірно люби,
Або ж навік лиши,
Або ж мої чорні брови
На папері спиши! (Двічі)
Писав же я чотири дні
І чотири ночі,
Та не можу ісписати
Твої карі очі! (Двічі)
Писав же ти на папері —
Пиши на китайці,
Як не змалюєш ти звечора,
То я умру вранці! (Двічі)
