Ой ну, люлі, кітку: Вірш

Ой ну, люлі, кітку!
Та вкрадь, кітку, плітку,
Та понеси до Галі,
Та положи на лаві.
Стала Галя котка бить,
Щоб не вчився так робить,
А вчився робити,
Черевички шити.
І пошив, покував
І під лавку поховав,
А з-під лавки на торжок,
Та продамо за шажок,
Та купимо пиріжок
І яблучко теє,
Що все золотее.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой ну, люлі, кітку":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ой ну, люлі, кітку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.