Ой ну, люлі, коте котинку: Вірш

Ой ну, люлі, коте котинку!
Та виорем нивку,
Та посієм материнку,
Материнку будем рвать,
Малу дитинку колихать,
Мала дитинка буде спать.
Заколихавши та свою дитинку,
Побіжу я на часинку.
На часинку, на час, на часочок
Пішла в вишневий садочок,
Чую своєй дитини голосочок.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой ну, люлі, коте котинку":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Ой ну, люлі, коте котинку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.