Ой орали хлопці ниву: Вірш

Ой орали хлопці ниву,
Виорали ярмо,
Заплати мені, дівчино,
Чи я ходив дармо?

А я ж тобі, козаченьку,
Ще й переплатила.
Цілував моє личенько —
Я й не боронила.

То при сонцю, то при зорях,
То при місяченьку.
Цілував моє личенько,
Вражий козаченьку.

І коли ми зустрічались —
Сухі дуби цвіли,
І коли ми розлучались —
Зелені пов’яли.

Хай дуби ті повсихають,
Що так рано цвіли,
Хай ті люди щастя не знають,
Що нас розлучили.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой орали хлопці ниву":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Ой орали хлопці ниву: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.