Ой, у Галі свекруха лихая: Вірш

Ой, у Галі свекруха лихая,
Сама Галя, Галя молодая.
Та послала Галю в неділеньку жати:
Іди, доню, та не оглядайся,
Жни пшеницю та не розгинайся.
Пішла Галя та й не оглядалась,
Жала Галя та й не розгиналась.
Ой, дожала Галя до краю,
Огляділась – сонечко сідає.
Як побігла Галя із поля додому,
Із поля додому,
Пішла Галя корів же доїти.
Чотири здоїла, під п’ятою сіла,
Під п’ятою сіла.
Вийшла к Галі свекруха лихая:
Ой, ти ж, Галю, ще й ти молодая,
А де твоя, Галю, дитина малая?
Ох мені горе я в полі забула.
Як побігла Галя із дому у поле,
Як побігла із дому у поле,
А там літає орел сизокрилий.
Ох, і ти літаєш, сизокрилий орле,
Чи не бачив малої дитини?
Ой, я бачив та ще й приглядався,
Коло неї аж три няньки скачуть:
Що первая очі випиває,
А другая серденько виймає,
А третя кісточки хитає.
Як побігла Галя із поля додому…
,Ой, дай, мати, гостренького ножа
Урізати льняне полотенце.
Не влучила Галя в льняне полотенце,
А влучила сама себе в серце.
О це ж тобі, мати, три гріхи на душу,
Отсе ж тобі, мати, три гріхи на душу.
Що по Галі усі дзвони дзвонять,
А свекруху нагаями гонять.
Що на Галю домовину тешуть,
А свекруху нагайками чешуть.
А вже Галю, Галю поховали,
А свекруху на Сибір загнали.
Що по Галі увесь народ плаче,
По свекрусі чорний ворон кряче.