Ой, у неділеньку рано
Пораненьку,
Виряжала мати дочку
В чужу стороночку –
Чужа стороночка,
Щей чужії люде.
Ой, хто ж тебе, моч доню,
Жалувати буде.?
Ой, буду робити,
Ще й людям годити,
Тоді будуть мене,
Мамо, чужії любити.
Ой, буду ж я буду
Неділеньки ждати,
Чи не прийде, не прийде
Ненька одвідати.
Неділя минає,
Матінки немає,
Мабуть її не жаль мені,
Що й не одвідає.
Уже ж я робила
І людям годила
Та не знайшла
Тої неньки,
Що мене зродила.
- Наступний вірш → Ненько ж моя
- Попередній вірш → Куда пішла Марусина мати