Ой у полі край дороги: Вірш

Ой у полі край дороги
Пшениченька яра,
Там молода дівчинонька
Пшениченьку жала.

Та болять ручки, та болять ніжки,
Та пшениченьку жнучи,
Та вже ж мені надокучило,
Та миленького ждучи.

Та нема ж мого миленького,
Та нема ж мого пана,
Та вже ж моя постіль біла
Пилочком припала.

Та нема ж мого миленького,
Та нема ж мого сонця,
Та вже ж мені надокучило,
Сидячи в віконця.

Гей, із-за гори, із-за кручі
Скриплять вози йдучи,
Вози скриплять, ярма риплять,
Воли ремигають.

Попереду мій миленький
В сопілочку грає,
Сопілочка з барвіночка,
Калинове денце –
Вийди ж, мила, чорнобрива,
Потіш моє серце!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой у полі край дороги":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ой у полі край дороги: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.