Ой, вербо, вербо, кудрявая,
Хто ж тобі, вербо, сі кудря дав.
А кудря дала темна нічка,
А коріннячко бистра річка.
А коріннячко бистра вода,
А я молода, як ягода.
А я молода, як ягода,
Не піду заміж за рік, за два.
А піду заміж аж п’ятого,
За того п’яницю проклятого.
Ой, кажуть люде, що він не п’є,
А він щоранку рубля проп’є.
А він щораня, щораночку
Пропив коника й нагайочку.
