Ой, вийшов місяць із-за хмари: Вірш

Ой вийшов місяць із-за хмари
І всю долину освітив,
Та й освітив він всю долину,
Де ми кохалися колись.

А в тій долині є хатина,
А в тій хаті вогонь горить,
Там мати доню научає
Дочка заплакана сидить.

Ой, доню, моя рідна доню,
Ти в мене донечка одна,
Усі дівчата заміж вийшли,
А ти осталася сама.

Ой, мамо, ж моя рідна мамо,
За кого ж мені було йти,
Забрала милого другая,
Не можу я його знайти.

Нічого в хаті більш не чути,
Лиш тільки чути плач дочки,
На третій вечір за нелюба,
Дочка давала рушники.

Ой, вийшов місяць із-за хмари,
Та й всю долину освітив,
Та й освітив він цю долину,
Де ми кохалися колись.

Багато з війська поверталось,
Багато декого нема,
Багато пар ся повінчалося,
Ти залишилася сама.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой, вийшов місяць із-за хмари":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ой, вийшов місяць із-за хмари: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.