Оксана Аннич – Лелека: Вірш

(колискова для донечки)

Твої стомлені повіки
Закривалися від втоми.
Намагалась не заснути –
Ти хотіла іще трохи
Подивитись в мої очі,
Потримати мою руку,
Говорити до півночі –
Так боялася розлуки.

Приспів:

Але раптом полетіла в інший світ, кудись далеко.
Ти відправилась у тишу, наче лагідна лелека.
Ти не бійся, моя пташко, ти поспи – я біля тебе.
Посиджу хоча б ще трошки, не пускаючи від себе.

Ти поспи, моя хороша,
Ти не бійся – я є поряд.
Не лякайся, дуже прошу!
З тебе не відводжу погляд!
Ти поспи, я не розбуджу,
Не ображу твою душу,
Сну твого не потривожу,
Спокій твій я не порушу!

Приспів:

Ти раптово повернулась, прилетіла іздалека.
І до мене усміхнулась, наче лагідна лелека.
Подивися, моя пташко, я є поруч біля тебе,
Прошепочу я на вушко, не пущу тебе від себе!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Оксана Аннич – Лелека":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Оксана Аннич – Лелека: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.