Одягнула вінок із пташиного пір’я
сукню прозоро-білу,
насвітанку, розкинувши руки тендітні,
у блакитне безмежжя злетіла.
І посипались сльози на землю дощами,
насінням рослин чудесних –
наречена сонця, тепло осіннє –
щастя твоє небесне.
Твоє щастя небесне, тепло осіннє,
кохаєш Божича грішно;
вечорами вквітчаєш руки тендітні
поцілунками ніжно-ніжно.
Одягнула вінок із пташиного пір’я,
ромен-зілля в волосся вплела,
насвітанку – о, щастя, тепло осіннє!
Усе Божичу віддала.
І посипались слози на землю зірками,
насінням рослин казкових –
наречена неба, щастя безкрає –
пісня твоя колискова.
- Наступний вірш → Оксана Лущевська – Десь там
- Попередній вірш → Оксана Лущевська – Мовчи
(Оцінок ще немає)