Рукою відчуваю тепле дерево,
Роками відчуваю певну мить,
Духмяні оберемки різнобарв’я,
Я серцем відчуваю, що щемить.
Щокою відчуваю хибність доторку,
Нудьгою відчуваю біль століть,
Лапате листя і вельможне небо
Душею відчуваю, що тремтить.
Дитинство відчуваю безтурботністю
Солодким водограєм легких сліз,
Осінній настрій відчуваю квітами,
Дивлюсь і слухаю отой величний ліс.
Хвилини щастя відчуваю спокоєм,
“Про нас” розмовами і ароматом чаю,
Оцю безмежність, як і тепле дерево
Тобі лиш завдяки ТАК відчуваю…
