Мене частина – чорнозем,
півмова,
півговірка,
півсвіту,
Південь,
напівніч, піввірші…
навпіл…Гірко,
так гірко плакали дуби –
напів –
навпіл серця їх;
напів закушено губу
напів сльоза…
півгріх…
На Південь кликала любов
півроку
як півмиті:
дуби,
півнебо,
погляд…
пів…
півспогади розмиті.
Напівсьогодні,
напівдень,
напівземля…
півзем…
напівкохаю –
навпіл…нав..пів я…
півчорнозем…
Піввірша пишу, півлиста –
півсерця,
півдуші…
півсум,
півмова,
півслова…
піврідні…півчужі…
Мене частина – чорнозем,
півмова,
півговірка…
Півсвіте мій!
навпіл…навпіл…
дуби так плачуть гірко…
