Теплий вечір нагадає про любов:
Скільки ж років прошмигнуло з того часу?
Не – скін – чен – ніс- ть.
(Сльози на очах)
Ми святили яблука на Спаса.
Ми святили
яблука на Спаса,
Їли ложкою пахучий свіжий мед,
Дивувались звукам мідних дзвонів
Та кохали… Час іде вперед.
Час іде
щасливі епізоди –
то як пам’яті безмежної прикраса,
як історія, що завжди поза моди.
Ми святили яблука на Спаса.
- Наступний вірш → Оксана Лущевська – “Вічна історія”
- Попередній вірш → Оксана Лущевська – Падолист
(Оцінок ще немає)