Малесенькі будиночки
Обплетені плющем.
Графічно територія
Поділена дощем.
Цікаве спостереження:
В тюрбанах ліхтарі,
Вібрують, як конвеєри
Приблудні комарі.
Оцей роман закінчено –
Знайоме відчуття.
Як кислотою болісно
Обпалене життя.
Тепер – через Атлантику
У сорочині вишитій.
Слова ковтай несказані
В еміграційні тиші ти.
- Наступний вірш → Оксана Лущевська – Сни
- Попередній вірш → Оксана Лущевська – Зваба
(Оцінок ще немає)