У мого брата є пташка,
мала бавовняна пташка,
це я сплела йому пташку,
коли він ішов на війну.
Мотаючи нитку на нитку,
я думала, як моя пташка
в глибокій кишені куртки
служитиме поруч із ним.
Як буде братові холодно —
зігріє його мала пташка.
А раптом яка небезпека —
то буде йому оберіг.
Як радісно братові стане —
затьохкає мала пташка.
А як засумує за домом —
вона нащебече йому:
що я ношу його в серці
глибоко-глибоко в серці,
і тато, і мама з любов’ю,
чекають на нього щодня,
що я сплету ще одну пташку,
малу бавовняну пташку,
і будуть у нього дві пташки,
коли він прийде з війни.
