Крислатий дуб сховає від дощу,
І прошепоче нам “люблю” осіннє листя,
На горобині птахи зайнялися
пекельним спогадом. Та я їх відпущу!
Нехай летять в безмежність наших снів,
Нехай воркочуть приказки чудесні!
Є тільки ти… Все інше хай воскресне
У водопаді одиноких днів!
- Наступний вірш → Оксана Лущевська – Двоє
- Попередній вірш → Оксана Лущевська – Меланхолія
(Оцінок ще немає)