…пальці легкі як калинове листя,
в обіймах останніх сьогодні сплелися.
Палають рум’янцем цілованні щоки,
Ти поряд. Ти тут. Та це лише “поки”.
Історію вічну “про тебе – про мене”
сховають від світу старі гобелени.
Ти ще поряд. Ти тут. Ти підеш завтра рано.
Я жбурляю у вогнище два холодні каштани…
- Наступний вірш → Оксана Лущевська – Меланхолія
- Попередній вірш → Оксана Лущевська – Нескінченність
(Оцінок ще немає)