Жовтень…
В тумані
дні невблаганні,
ти окаянно
танцюєш сама, –
руки тендітні
в буденність, як в бубон,
шалено колотять…
Жадає пітьма
недоторканності вражень,
палають,
губи палають
медовим теплом.
Жовтень… Вплітає
в букети із листя
усе, чим живеш ти,
усе, що було…
