Недавно ще стояли копи
пшениць, гречок. Неначе вчора
вози шляхом збивали порох.
Пішов вже вересень, листопад
за смугу сіру, наче попіл,
туди, туди! Там виночерпій
склянки тернового зачерпить,
гіркого боднями відчопить.
- Наступний вірш → Оксана Лятуринська – Не знаю, як це почалось
- Попередній вірш → Оксана Лятуринська – Недобреє віщує Див